Chapter 12

¶ Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

¶ Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

¶ Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

¶ Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

¶ Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

¶ Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

¶ Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

¶ Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

¶ Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

¶ Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

¶ Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

¶ Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

¶ Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

¶ Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

¶ Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

¶ Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

¶ Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

¶ Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

¶ Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

¶ В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

¶ Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

¶ Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

¶ Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

¶ Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

¶ Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

¶ Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

¶ Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.

¶ В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.